Селекція і підготовка спортсменів високого класу, інтенсифікація тренувального процесу ускладнюється тенденцією як кількісного, так і якісного зростання гострих і хронічних спортивних травм. Проблема купірування гострої спортивної травми, зниження ризику віддалених негативних наслідків, в тому числі і від специфічних хронічних спортивних травм, притаманних окремим видам спорту, залишається надактуальною .
До числа найбільш ефективних способів лікування і профілактики хвороб людини відноситься лікування холодом - фізіотерапевтичний метод, заснований на використанні загального або місцевого холодового впливу з метою зміни реактивності тканин, корекції функцій центральної та периферичної нервової системи і в цілому гомеостазу. У спортивній медицині при перериванні порочного кола "біль - м'язовий спазм - біль" при гострій спортивній травмі до останнього часу використовуються холодові процедури за допомогою зрошення хлоретілом, аплікацій кріопакетов з льодом, сольовими або гелевими акумуляторами холоду . Слід визнати, що ці методи безумовно зберігають сьогодні свою цінність і раціональність, оскільки організаційна і ситуаційна структура змагань поки не передбачає використання останніх досягнень кріомедицини і кріогеніки .
Принципово новий підхід до лікувального застосування холоду був висунутий Яном Ямаучи в кінці 70-х років, який запропонував використовувати в якості холодоносія газові середовища з температурою мінус 100-180oС, при короткочасних експозиціях в 30-180 секунд. Більш ніж 20-ти річний досвід використання екстремальної газової кріотерапії показав, що вона не може розглядатися в контексті ортодоксальних наукових уявлень про простому холодовом впливі на біологічні тканини .
Клінічні аспекти нових кріомедичних технологій я виклав у статті "Сучасні аспекти кріомедицини".
В основі достовірних і відтворюваних саногенетичних механізмів екстремальної газової кріотерапії лежать ефекти: аналгетичний, міорелаксуючий, протизапальний і репаративний. При цьому, кріоекстремальна терапія багаторазово перевершує традиційні холодові процедури.
В ході процедури температура шкіри в області впливу знижується на 25-35oС, сповільнюється швидкість проведення нервових імпульсів, а при температурі плюс 50oС настає їх повна блокада. В результаті відзначається виражений (тривалістю в середньому близько 3-х годин) знеболюючий ефект при больових синдромах різного походження.
Терапевтичні механізми газової кріотерапії носять багатоланковий характер. Відзначається звуження судин, збільшення електричного опору тканин. Знижується рівень тканинного метаболізму і споживання кисню. Відбувається роз'єднання ланцюгів біохімічних і клітинних реакцій за рахунок нерівномірного гальмування їх швидкості. Придушуються алергічні реакції негайного й уповільненого типів. Знижується титр аутоімунних процесів.
Впровадження кріоекстремальної газової терапії стримується головним чином через відсутність адекватного обладнання. Наявне на сьогоднішній день, стаціонарне обладнання і апаратура відрізняється надзвичайною складністю і високою вартістю. Портативне автономне обладнання взагалі ніде в світі не розроблялося і не вироблялось.
Крім відомих і вивчених областей застосування газової крітерапіі при лікуванні хвороб опорно-рухового апарату, аутоімунних захворювань, тощо, для спортивної медицини представляє безперечний інтерес досвід використання кріокамери при реабілітації підводників, льотчиків і спецназу, з метою розширення функціональних резервів організму. Даними велоергометрії підтверджено, що кріотерапія збільшує фізичну витривалість хворих на 6-8%.
На наше глибоке переконання використання загальної кріоекстремальної газової терапії при модуляції та підтримці піку вищої спортивної форми спортсменів є найбільш перспективним в спортивній медицині найближчого майбутнього.